Квітконіс — Miscanthus sinensis Andersson

В агрономічній практиці для міскантусу китайського квітконіс вимірюється як загальна висота генеративного пагона від поверхні ґрунту до верхівки волоті. Вимірювання проводяться в період повної декоративності або дозрівання суцвіть, що припадає на серпень–жовтень. Висота квітконосів характеризується високою сортовою варіабельністю: компактні сорти досягають 80–120 см, тоді як високорослі можуть перевищувати 200–270 см.

Висота і розвиток квітконосів визначають архітектуру куща і є важливими діагностичними ознаками сорту. Строки їх формування мають значення при оцінці достигання: пізнє цвітіння в умовах короткого вегетаційного періоду перешкоджає повноцінному розвитку суцвіть до заморозків. Високі квітконоси схильні до вилягання під впливом вітру чи снігу, що потребує врахування при виборі місць садіння.

У господарському контексті наявність квітконосів впливає на характеристики біомаси, включаючи вміст лігніну та целюлози. На відміну від багатьох культур, сухі квітконоси міскантусу часто зберігають на ділянці в зимовий період через їхню декоративність, що виключає необхідність обов'язкової післязбиральної обробки.