Господарсько-біологічна ознака, що визначає габітус та здатність рослини до формування бічних пагонів. Висока кущистість забезпечує щільність куща і є ключовим критерієм якості декоративних сортів.
Для пеларгонії зональної кущистість оцінюється переважно візуально або через бальні шкали в межах комплексного аналізу декоративності. Сучасна селекція орієнтована на створення самогалузистих F1-гібридів, що дозволяє формувати компактний габітус без додаткових агротехнічних прийомів.
Ознака справляє прямий вплив на технологію вирощування: сорти з низькою генетичною кущистістю потребують регулярної пінцировки верхівок для активації сплячих бруньок, що може зміщувати терміни цвітіння. При цьому надмірне галуження при загущенні посадок підвищує ризик ураження рослин грибковими захворюваннями.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Кущистість.