Карантинне захворювання картоплі, що викликається ґрунтовим грибом-паразитом, яке проявляється в утворенні наростів на бульбах та органах рослини. Хвороба призводить до значних втрат урожаю і потребує використання виключно ракостійких сортів для очищення ґрунту.
Згадано в описах
2 298
сортів довідника.
Рак картоплі проявляється у вигляді м'ясистих наростів на бульбах та столонах, які за зовнішнім виглядом нагадують суцвіття цвітної капусти. Спочатку вони мають світле забарвлення, але в міру розвитку темніють, загнивають і перетворюються на смердючу слизову масу. На стеблах, листках та квітках патоген викликає появу зелених наростів, також зустрічаються атипові форми ураження, такі як гофрованість або шишкоподібні деформації.
Розвиток хвороби тісно пов'язаний із вологістю та температурою ґрунту, при цьому найбільш сприятливими умовами є висока вологість (60–80%) та температура +15…+18°C. Патоген найкраще уражує картоплю на легких і кислих ґрунтах, а ризик зараження критично зростає при тривалому беззмінному вирощуванні культури на одній ділянці. Спори спокою паразита зберігають життєздатність у ґрунті до 30 років.
Стійкість сортів картоплі до раку ґрунтується на механізмі надчутливості, при якому клітини рослини в місці проникнення зооспор негайно гинуть, ізолюючи осередок зараження і запобігаючи подальшому розвитку гриба. Оцінка стійкості є обов'язковим етапом державного сортовипробування. Вирощування стійких сортів у зоні зараження сприяє поступовому очищенню ґрунту від інфекції, оскільки відсутність сприйнятливого господаря перериває цикл розвитку паразита.
Добір за текстом опису, а не за офіційною оцінкою стійкості: у реєстрах таких даних немає. Згадка означає, що ознаку розібрано у джерелах сорту, — що саме там сказано, дивіться на його картці.