Іржа — буряк цукровий

Збудником захворювання є спеціалізований базидіальний гриб Uromyces betae, який проходить усі стадії свого розвитку, включаючи спермогоніальну, еціальну, уредо- та телейтостадію, на одній рослині-хазяїні — цукровому буряку. Патоген уражує листки, черешки та стебла висадків.

Симптоми проявляються у вигляді дрібних округлих пустул діаметром від 2 до 6 мм. Первинні жовто-оранжеві утворення з'являються наприкінці весни або на початку літа, а до осені пустули темніють до коричневого чи чорного кольору в процесі формування теліопустул. Розвиток гриба порушує фотосинтез, дихання та транспірацію, що провокує передчасне відмирання листків і зниження цукристості коренеплодів на 0,5–0,8%.

Специфічні гени стійкості до іржі у цукрового буряка не описані, а селекційна робота спирається на загальні показники толерантності сортів. У геномі буряка ідентифіковано сімейства генів-аналогів резистентності, проте їх використання для ідентифікації конкретних маркерів стійкості в комерційних гібридах на цей час не застосовується.