Іржа бобів кормових дрібноплідних

Збудником хвороби є однохазяїнний базидіальний гриб Uromyces viciae-fabae. Патоген уражує листя, стебла та боби, проходячи стадії утворення світлих ецій, ясно-бурих пилястих урединій та темно-бурих телій. Масовий розвиток урединіостадії руйнує епідерміс, спричиняючи передчасне відмирання листкового апарату та формування недорозвиненого насіння, що знижує врожайність на 15–30%.

Генетична стійкість до іржі представлена моногенними маркерами Uvf-1, Uvf-2 та Uvf-3, а також полігенною неспецифічною стійкістю типу «повільного іржавіння». Попри наявність фізіологічних рас гриба, селекція часто спирається на пірамідування генів та оцінку реакції генотипів на локальні ізоляти патогену з огляду на складний характер успадкування ознаки.