Ознаки сорту

Самоплідність — груша азійська

Pyrus pyrifolia (Burm. f.) Nakai var. culta (Mak.) Nakai

Більшість сортів груші азійської є самобезплідними або частково самоплідними, що зумовлено гаметофітною системою самонесумісності. Для отримання якісного врожаю потрібна наявність перехресного запилення сумісними сортами зі збіжними термінами цвітіння.

У довіднику 4 сорти культури Груша грушолиста, де це названо в описі.

Для груші азійської характерна гаметофітна система самонесумісності (GSI), що контролюється S-локусом. Генетична детермінація цієї ознаки включає ідентифікацію S-алелів через аналіз S-RNase та дослідження специфічних генів SFBB. Практична оцінка рівня сумісності сортів проводиться методами мікроскопії пилкових трубок, що проросли, при запиленні зрізаних маточок або шляхом польового обліку зав'язуваності плодів при контрольованих схрещуваннях.

Виражена самонесумісність диктує необхідність висаджування в саду щонайменше двох взаємосумісних сортів. Відсутність перехресного запилення призводить до низької врожайності, формування дрібних або деформованих плодів. Підбір пар-запилювачів ускладнюється біологічними відмінностями сортів, включаючи значні інтервали в термінах цвітіння, через що багато сортів європейських груш виявляються непридатними для запилення азійських видів.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Самоплідність.

Джерела8