Захворювання викликається грибами роду Septoria та споріднених з ними видів, що уражують усі надземні частини рослин. На листі та стеблах утворюються світло-бежеві або сіро-бурі плями, на поверхні яких з часом формуються чорні цятки — пікніди. Хвороба є небезпечною в умовах помірного клімату при високій вологості та частих опадах.
Розвиток патогену залежить від погодних факторів, зокрема температури в діапазоні +15…+25 °C та вологості повітря понад 80%. Хвороба призводить до скорочення площі фотосинтезу, щуплості зерна та погіршення його хлібопекарських якостей. Рівень втрат варіюється від 10–15% у звичайні роки до 50% під час епіфітотій.
Стійкість сортів поділяється на вертикальну, що базується на специфічних генах Stb, і горизонтальну, яка вважається більш довготривалою. Горизонтальна стійкість визначається морфологічними особливостями: щільністю кутикули, опушенням, наявністю воскового нальоту та відсутністю чутливості до грибних токсинів.
Оцінка стійкості у сортовипробуваннях проводиться шляхом використання інфекційно-провокаційних фонів, візуального обліку ступеня ураження та лабораторних методів, включаючи молекулярну діагностику. Отримані дані порівнюються з еталонними показниками для визначення ефективності захисту сорту в конкретних умовах.