Ознаки сорту

Суцвіття кордиліни

Cordyline Comm. ex Juss.

Суцвіттям кордиліни є волоть, що розвивається з верхівкових або бічних бруньок. Через рідкісне цвітіння в культурі та пріоритет декоративно-листкових якостей ця ознака не використовується для оцінки товарної якості рослин.

У довіднику 7 сортів культури Кордиліна, де це названо в описі.

Суцвіття кордиліни являє собою волоть, що складається з дрібних ароматних актиноморфних квіток із забарвленням від білого до пурпурового та червонуватого. Тип розташування суцвіття на пагоні може бути як термінальним, так і латеральним. Структура суцвіття та щільність розміщення квіток на осях є видовими морфологічними ознаками, що дозволяють проводити ботанічну ідентифікацію.

Кількісні параметри суцвіття сильно варіюються залежно від виду: наприклад, у Cordyline australis довжина суцвіття сягає 60–150 см, тоді як у інших видів цей показник обмежений 20–60 см. В агрономічній практиці ці значення не вважаються ключовими, оскільки цвітіння в кімнатних умовах відбувається рідко і потребує досягнення рослиною зрілого віку від п'яти до восьми років.

У промисловому та декоративному рослинництві суцвіття визнається ефемерною структурою, а його поява часто небажана, оскільки потребує значних енергетичних витрат, що відволікаються від розвитку листя. Тому при оцінці якості кордиліни вимірюють висоту рослини за найвищим листком, а не за суцвіттям.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Суцвіття.

Джерела8