Оптимальною стадією для зрізу лілії є момент забарвлення першого бутона. Ранній зріз на стадії щільних зелених бутонів погіршує їхнє подальше розкриття, а наявність кількох уже розквітлих квіток ускладнює транспортування. Важливою агротехнічною вимогою є збереження не менше третини стебла з листям, що необхідно для накопичення поживних речовин у цибулині та забезпечення цвітіння в наступні сезони.
При оцінці сортів на придатність до зрізу враховують міцність квітконоса, здатність до рівномірного розкриття бутонів і стійкість до грибкових захворювань, зокрема до Botrytis. Різні групи гібридів мають свої особливості: азійські гібриди відрізняються невибагливістю, східні — великою квіткою та ароматом, а ЛА-гібриди поєднують ці якості з кращими характеристиками вигонки.
Лілії вкрай чутливі до етилену, вплив якого викликає опадання бутонів і пожовтіння листя, що вимагає виключення сусідства з плодоовочевою продукцією. У комерційних цілях після зрізу практикується видалення пиляків для запобігання забрудненню пелюсток пилком та подовження декоративного періоду, який за належного догляду може досягати трьох тижнів.