Толерантність лагенарії

Оцінка толерантності лагенарії до посухи, засолення та температурних коливань базується на порівнянні морфофізіологічних показників генотипів у контрольних та стресових умовах. Використовуються розрахункові індекси врожайності, такі як SSI, STI, MP та TOL, а також фізіологічні маркери: відносна електропровідність мембран, параметри газообміну, ефективність фотосистеми II та вміст проліну або малонового діальдегіду.

Висока толерантність характеризується мінімальним зниженням урожайності плодів з рослини (FYPP) та стабільністю біомаси під впливом стресу, тоді як низька толерантність проявляється у високому індексі чутливості до стресу та пошкодженні клітинних мембран. Для лагенарії ця ознака особливо важлива при виборі підщепи, оскільки вона прямо забезпечує стійкість прищепи до несприятливих ґрунтових та кліматичних факторів.