Толерантність — Solanum torvum Sw.

Solanum torvum володіє вираженою стійкістю до широкого спектра ґрунтових патогенів, включаючи фузаріозне та бактеріальне в'янення, а також кореневі нематоди виду Meloidogyne incognita. Окрім біотичної стійкості, вид проявляє толерантність до абіотичних факторів, таких як засолення ґрунтів, перезволоження та дефіцит вологи, що дозволяє зберігати високу продуктивність у несприятливих умовах.

При оцінці солестійкості S. torvum використовуються фізіологічні та біохімічні показники, включаючи порівняння біомаси та довжини коренів на середовищах із високим вмістом NaCl, аналіз вмісту проліну та маркерів окиснювального стресу, таких як малоновий діальдегід. Вивчення реакції на біотичні стреси базується на бальній шкалі оцінки симптомів ураження та відсотку виживаності рослин при зараженні.

Використання S. torvum як підщепи забезпечує захист прищепи баклажана від іонної токсичності завдяки здатності кореневої системи ефективно компартменталізувати іони натрію у вакуолях. Ці механізми запобігають накопиченню токсичних сполук у надземних частинах культурної рослини, що сприяє стабільному плодоношенню та подовженню вегетаційного періоду навіть при високому інфекційному фоні.