Урожайність кукурудзи є ключовою ознакою, що оцінюється окремо для зернового та силосного напрямів. Вона визначається як результат взаємодії генетичного потенціалу гібрида, групи стиглості (ФАО), густоти стояння рослин та агротехнологічних умов середовища.
У довіднику
5
сортів
культури Кукурудза,
де це названо в описі.
Показники врожайності кукурудзи на зерно вимірюються у т/га або ц/га при стандартній вологості, тоді як для силосної маси критичним параметром виступає вихід сухої речовини. Біологічний потенціал продуктивності рослини розраховується через елементи структури врожаю: кількість рядів зерен у качані, число зерен у ряду та масу 1000 зерен.
У сортовипробуваннях та виробництві продуктивність кукурудзи лімітується густотою стояння, де надмірне загущення понад 70–80 тис. рослин на гектар здатне знизити віддачу з кожного окремого екземпляра. Реалізація потенціалу гібрида прямо залежить від групи стиглості за ФАО та забезпеченості посівів теплом і вологою, що робить оцінку врожайності залежною від ґрунтово-кліматичної зони та технології вирощування.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Урожайність.