Вертицильозне в'янення, або вілт, проявляється через ураження кореневої системи та подальшу колонізацію ксилеми грибним патогеном. Перші зовнішні ознаки включають повільне пожовтіння та скручування нижніх листків, які згодом засихають. Діагностичною ознакою слугує побуріння судинного кільця на поперечному зрізі стебла, а при сильному зараженні може спостерігатися наліт на поверхні рослини.
Інтенсивність розвитку хвороби залежить від температурного режиму, оптимальним вважається діапазон від +21°C до +26°C. Захворювання активніше проявляється на легких ґрунтах, при різких коливаннях вологості та температури, а також за наявності механічних пошкоджень коренів або при вирощуванні монокультур. Патоген є поліфагом і уражує широкий спектр сільськогосподарських культур.
Сортова стійкість до цього захворювання ґрунтується на генетичному механізмі, що обмежує проникнення та пересування гриба судинною системою рослини. У процесі сортовипробування ефективність сортів визначається методами штучного зараження, при яких оцінюється візуальний ступінь розвитку симптомів та здатність рослини зберігати свою продуктивність в умовах інфекційного фону.