Хвороби

Біла гниль ріпаку

Brassica napus L.

Грибкова хвороба ріпаку, що спричинюється Sclerotinia sclerotiorum, яка проявляється в період цвітіння через ураження тканин стебел і стручків міцелієм з утворенням чорних склероціїв.

У довіднику 79 сортів культури Ріпак, де це названо в описі.

Зараження ріпаку відбувається переважно в період цвітіння через пелюстки, що опадають, прилипають до вегетативних частин рослини і стають субстратом для проростання аскоспор. У місцях контакту утворюються водянисті мокнучі плями, що вкриваються за високої вологості білим ватоподібним нальотом грибниці. Розростаючись, ці плями окільцьовують стебла, що провокує порушення живлення, передчасне старіння, ламкість і вилягання культури. Всередині уражених тканин розвиваються чорні склероції збудника.

Селекція на стійкість до білої гнилі ускладнена відсутністю цілком резистентних сортів і чітко виражених патотипів гриба. Стійкість ріпаку є кількісною і контролюється складним полігенним комплексом. У науковій практиці виділяють гени-кандидати, такі як BnHIR2.7 або модулі MPK3, проте загальноприйнятих маркерів для комерційних сортів не існує, а селекційний процес спрямований на досягнення часткової польової стійкості шляхом накопичення комплексу генів.