Збудником хвороби є недосконалий гриб Cercospora beticola Sacc., що володіє високою генетичною пластичністю і представлений безліччю регіональних патотипів. Інфекція проявляється у вигляді дрібних округлих плям діаметром 2–4 мм сіро-коричневого кольору з червоно-бурою облямівкою. В умовах підвищеної вологості в центрі плям утворюється характерний оксамитовий наліт спороношення гриба.
Ураження починається з листя нижнього ярусу, поступово поширюючись на всю розетку, а за високої інтенсивності інфекції — на черешки та стебла насінників. Сильний розвиток хвороби викликає передчасне в’янення та відмирання листкової пластинки. Це провокує повторний ріст гички за рахунок накопиченого цукру в коренеплодах, що веде до втрати врожайності та погіршення якості продукції під час зберігання в кагатах.
Генетична стійкість до церкоспорозу цукрових буряків є комплексною ознакою, яка контролюється родиною NBS-LRR генів. На сьогодні не існує імунних сортів, тому селекційна робота спрямована на створення толерантних гібридів, здатних обмежувати розвиток патогену в різних географічних зонах.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Церкоспороз.