Вирощування

Живцювання клематиса

Clematis L.

Основний спосіб вегетативного розмноження клематисів, що критично залежить від вузької фази розвитку рослини та правильного вибору частини пагона.

У довіднику 14 сортів культури Ломиніс, де це названо в описі.

Успіх зеленого живцювання клематиса жорстко прив'язаний до фази бутонізації або початку цвітіння, коли пагони містять максимальний рівень ендогенних гормонів росту. Зволікання на стадії переходу від «зеленого» стану до здерев’янілого фатально знижує приживлюваність, оскільки здатність до ризогенезу в цей час різко падає.

Для живцювання використовують середню частину пагона, оскільки верхівки схильні до загнивання, а нижні частини гірше утворюють корені. Живець зазвичай включає один вузол із двома бруньками. Махрові та напівмахрові сорти мають нижчу здатність до вкорінення, а саме розмноження здерев’янілими живцями є малоефективним.

Процес потребує суворого контролю температури субстрату в діапазоні +18...+25 °C та помірної вологості, оскільки надлишок води провокує гниття. Через виснаження маточних рослин під час регулярного зрізання, їх необхідно омолоджувати кожні 5–7 років, або використовувати альтернативні методи клонального мікророзмноження.

Припинено

Clematis L. · Ломиніс

Poulsen Roser A/S^^^EVISON RAYMOND J. LTD

1 запис