Хвороби

Фітофтороз люцерни

Medicago sativa L.

Фітофторозна коренева гниль люцерни, що викликається ооміцетом Phytophthora medicaginis, призводить до загибелі сходів та пригнічення дорослих рослин, проявляючись у вигляді червонувато-коричневих уражень на коренях та пожовтіння листя.

У довіднику 41 сорт культури Люцерна, де це названо в описі.

Основним збудником фітофторозу люцерни є ооміцет Phytophthora medicaginis, який раніше класифікувався як Phytophthora megasperma f. sp. medicaginis або Phytophthora cryptogea. У поодиноких випадках патогеном може виступати Phytophthora cactorum. Хвороба найчастіше трапляється на важких, погано дренованих ґрунтах та у місцях застою води, де уражені рослини утворюють характерні осередки.

На стадії сходів спостерігається загибель проростків, що супроводжується перетяжками стебел біля поверхні ґрунту. У дорослих рослин відзначається карликовість, пожовтіння або почервоніння листя, а також руйнування кореневої системи. На коренях формуються водянисті червоно-коричневі ураження, які з часом чорніють, спричиняючи гниття стрижневого кореня та легке витягування рослини із землі.

Специфічна класифікація рас патогену не стандартизована, як і літерно-цифрові позначення генів стійкості. В агрономічній практиці стійкість сортів оцінюється за шкалами резистентності, такими як «помірно стійкий» або «високостійкий», а вибір сорту ґрунтується на доведеній селекційній стійкості до Phytophthora medicaginis.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Фітофтороз.

Джерела8