Кладоспоріоз проявляється у вигляді хлоротичних світло-жовтих плям на верхній стороні листкової пластинки, які з часом буріють. На нижній стороні листка в зонах ураження розвивається характерний оксамитовий наліт, що змінює колір від сіро-білого до оливкового або коричневого. Хвороба зазвичай починається з нижнього ярусу листя, призводячи до його опадання та значного зниження фотосинтетичної активності рослини.
Розвиток патогену напряму залежить від мікроклімату в захищеному ґрунті, де висока відносна вологість повітря від 75% та температура в діапазоні 20–27°C створюють сприятливе середовище. Критичним фактором є наявність конденсату на поверхні листя, що сприяє проростанню спор гриба. Інкубаційний період інфекції становить від 10 до 15 діб.
Стійкість сортів забезпечується генетичними Cf-генами, що працюють за принципом розпізнавання ефекторів паразита і запуску реакції надчутливості. Оскільки гриб має високу мінливість і здатність утворювати нові раси, що долають захист, у селекції застосовується пірамідування кількох генів. Оцінка стійкості в сортовипробуванні проводиться лабораторними методами та на інфекційних фонах за відсутністю спороношення.