Хвороба вражає персик, нектарин, абрикос і мигдаль, проявляючись одразу після розпускання бруньок. На листках утворюються здуття блідо-зеленого, жовтого або яскраво-червоного кольору, на нижньому боці яких згодом з'являється білуватий воскоподібний наліт. Пагони потовщуються і викривляються, а уражені плоди набувають гладенької поверхні, вкриваються тріщинами й опадають.
Розвиток патогену залежить від погодних умов: критичним періодом зараження є прохолодна і волога весна при температурі від +6 до +15°C. Гриб зимує на поверхні гілок, у тріщинах кори та лусочках бруньок. При встановленні сухої та спекотної погоди з температурою вище +26°C активність інфекції призупиняється.
Поняття повної стійкості до захворювання відсутнє, проте сортова стійкість часто пов'язана з відмінностями в термінах розпускання бруньок: пізні сорти рідше потрапляють під пік активності патогену. Оцінка стійкості у сортовипробуванні проводиться візуально за бальною шкалою у колекційних насадженнях під час порівняльного моніторингу в однакових умовах.