Махровість гвоздики є ключовою декоративною ознакою, що оцінюється за кількістю пелюсток і генетично контролюється експресією ортологів гена AGAMOUS.
У довіднику
336
сортів
культури Гвоздика,
де це названо в описі.
Ознака махровості у гвоздики класифікується за кількістю пелюсток на прості, напівмахрові та махрові форми. У межах сортовипробувань та селекції ця ознака оцінюється як кількісна характеристика з градаціями від малої до великої кількості пелюсток, що є важливим стандартом для визначення декоративної та ринкової цінності сорту.
Генетично прояв махровості пов'язаний із рівнем експресії генів C-класу DcaAGa та DcaAGb, причому у сортів із простими квітками цей показник вищий, ніж у махрових. У насінництві необхідно враховувати, що високий ступінь махровості часто призводить до зниження фертильності через трансформацію тичинок у пелюстки, що потребує застосування спеціальних методів селекційного контролю для збереження репродуктивних функцій культури.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Махровість.