Вилягання крокосмії

Для крокосмії поняття вилягання є важливою сортовою ознакою, що безпосередньо впливає на декоративність рослини. Високорослі сорти, що досягають 1,2 метра і більше, мають підвищену схильність до вилягання, при якому квітконоси втрачають свою природну форму і лягають на землю під вагою суцвіть або в результаті впливу опадів і вітру.

Механічна міцність стебел також залежить від умов агротехніки: недостатня освітленість сприяє витягуванню пагонів і зниженню їхньої стійкості. У професійній практиці оцінка цієї ознаки базується на візуальних спостереженнях у польових умовах, при цьому сорти з високою стійкістю до вилягання вважаються ціннішими, оскільки не потребують встановлення додаткових опор, сіток або підв'язок.