Вилягання райграсу багатоукісного являє собою схильність стебел до нахилу або повного прилягання до ґрунту, що критично знижує врожайність насіння та якість зеленої маси.
Ступінь стійкості до вилягання у райграсу багатоукісного оцінюється візуально у відсотках від площі ділянки, де 0% означає повністю прямостояче положення рослин, а 100% — повне вилягання всієї надземної маси. Облік проводиться у період від фази цвітіння до збирання, коли ризик пошкодження травостою досягає максимуму.
Вилягання ускладнює пряме комбайнування, провокує втрати насіння при обсипанні та знижує поживну цінність корму через погіршення провітрювання посівів. Стійкість до цього явища тісно пов'язана з морфологічними особливостями культури, такими як міцність соломини та висота стебла, при цьому надмірне азотне живлення значно підвищує ризик вилягання.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Вилягання.