Ознаки сорту

Продуктивність рису

Oryza sativa L.

Комплексний показник потенціалу рослини та посіву, що визначається через морфологічні ознаки волоті, біомасу зерна та щільність стеблостою. Включає спеціалізований індекс OMS та коефіцієнт господарської ефективності, оптимальний рівень якого для сучасних сортів сягає 50%.

У довіднику 55 сортів культури Рис, де це названо в описі.

На рівні окремих рослин продуктивність рису оцінюється через масу зерна з рослини та головної волоті, продуктивне кущення та кількість зерен. Важливим показником є індекс OMS, що розраховується як відношення площі прапорцевого та підпрапорцевого листків до маси зерна з волоті, де менше значення вказує на ефективнішу роботу листового апарату. Коефіцієнт господарської ефективності (Кгосп), що відображає частку зерна в загальній біомасі, у сучасних сортів сягає 50%.

При оцінці посівів використовуються показники врожайності (т/га або ц/га) та агроекологічної продуктивності (кг/дн./га). Для досягнення високої врожайності до 8,0 т/га оптимальними вважаються рослини висотою 90–95 см із довжиною волоті 16–17 см, масою 1000 зерен 32–36 г і густотою продуктивного стеблостою 300–350 шт./м².

Продуктивність рису тісно пов'язана з агротехнічними чинниками та характеристиками сорту. Між скоростиглістю та врожайністю спостерігається від'ємна кореляція, при цьому короткостеблові сорти демонструють підвищену стійкість до вилягання. Низька маса 1000 зерен негативно впливає на якість обробки, збільшуючи частку дробленого зерна при лущенні, тоді як зовнішні чинники, такі як дефіцит фосфору або ураження пірикуляріозом, провокують пустозерність і зниження загального виходу зерна.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Продуктивність.

Джерела8