Сила росту сорту проявляється у загальній потужності розвитку надземних органів, включаючи інтенсивність кущіння, довжину пагонів та швидкість формування листкової поверхні. Як характеристика насіння цей показник відображає здатність проростків успішно розвиватися в реальних польових умовах, пробиваючись крізь шар ґрунту, що відрізняє його від стандартної лабораторної схожості.
При сортовипробуваннях інтенсивність розвитку оцінюється візуально або через біометричні показники, такі як висота рослин і діаметр крони, у порівнянні з еталонними зразками. Об'єктивність оцінки досягається лише при дотриманні ідентичних умов агротехніки, оскільки прояв цієї ознаки прямо залежить від забезпеченості рослин живленням, вологою, температурою та освітленістю.
Спадкова схильність до сили росту визначає придатність сорту для конкретних технологій. Високорослі сорти мають перевагу у конкуренції з бур'янами, тоді як слаборослі форми є кращими для інтенсивних технологій, що дозволяють використовувати ущільнені схеми садіння та спрощувати механізоване збирання. При цьому загальний стан рослин і ураженість фітопатогенами можуть істотно пригнічувати природний ростовий потенціал будь-якого сорту.