Вирощування

Силос і сінаж із суданської трави

Sorghum x drummondii (Steud.) Millsp. & Chase

Заготівля суданської трави потребує суворого дотримання фаз розвитку та висоти зрізу для забезпечення отавності та мінімізації ризиків ціаногенної токсичності.

У довіднику 65 сортів культури Сорго Друммонда, де це названо в описі.

Максимальна кормова цінність суданської трави досягається при збиранні у фазі виходу в трубку або початку викидання волотей при висоті рослин близько метра. Для сінажу оптимальною фазою вважається бутонізація або початок цвітіння. При заготівлі критично важливо дотримуватися висоти зрізу 12–15 см для збереження вузлів кущіння, точок росту та забезпечення швидкого відростання наступних укосів.

Через високу соковитість при прямому комбайнуванні вологість маси часто перевищує 70%, що вимагає обов'язкового використання консервантів. Для сінажу рекомендується пров'ялювання у валках до вологості 45–55% з використанням плющилок. Суданська трава містить ціаногенні глікозиди, тому ризик накопичення синильної кислоти зберігається навіть після силосування, особливо при скошуванні молодих рослин після заморозків або в посушливі періоди.

Порівняно з кукурудзою силос із суданської трави поступається за вмістом крохмалю, проте дозволяє отримувати кілька укосів за сезон. Гібриди з «коричневою жилкою» вирізняються зниженим вмістом лігніну, що підвищує перетравність корму. Для балансування поживної цінності суданську траву часто висівають у суміші з бобовими культурами.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Силос і сінаж.

Джерела8

Сорти культури Сорго Друммонда, де це названо в описі

Відбір за текстом опису, а не за офіційною оцінкою: у реєстрах таких даних немає зовсім. Що саме сказано про сорт — дивіться на його картці.