Суха гниль

Суха гниль проявляється на бульбах і плодах у вигляді вдавлених сірувато-бурих плям, що супроводжуються зморщуванням шкірки та розкладанням внутрішніх тканин, які стають сухими, трухлявими і заповнюються пухнастим міцелієм. На вегетуючих рослинах захворювання виявляється за осередковим в’яненням, пожовтінням листя та потемнінням судинного кільця на зрізах стебел, іноді з появою спороношення в прикореневій зоні.

Розвиток хвороби залежить від зовнішніх умов, віддаючи перевагу температурі +17…+25°C та вологості повітря вище 70–80%. До факторів ризику належать механічні пошкодження тканин під час збирання, наявність вторинних інфекцій та різкі коливання температури, що провокують відпітнівання у сховищах.

Стійкість сортів є генетично зумовленою, але її прояв сильно залежить від умов зовнішнього середовища. У сортовипробуваннях стійкість оцінюють через візуальний облік уражених рослин у полі або сховищах, лабораторні тести на реакцію до метаболітів гриба, а також у контрольованих умовах при штучному зараженні.