Толерантність у пшениці м'якої визначається як кількісна характеристика, що оцінюється через порівняння врожайності або ростових показників у стресових та сприятливих умовах. Основні методи оцінювання включають розрахунок індексів STI, TOL, YSI та SSI, де, наприклад, значення YSI ≥ 1 слугує індикатором високої толерантності до дефіциту вологи. На ранніх етапах онтогенезу толерантність сортів до едафічних чинників, таких як кислотність ґрунту, вимірюється методом рулонних культур за ступенем пригнічення росту коренів і пагонів проростків.
Сорти з високою толерантністю мають мінімальну різницю в продуктивності між контрольним та стресовим варіантами, що забезпечує стабільність урожаю в зонах ризикованого землеробства. У сучасній селекції для добору таких генотипів застосовуються ДНК-маркери, зокрема маркери, пов'язані з геном TaMYB2 для оцінювання посухостійкості. Рівень толерантності конкретного сорту є визначальним фактором під час вибору стратегії вирощування, включно з визначенням густоти посіву та схем застосування агрохімікатів.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Толерантність.