Стійкість (толерантність) сорту до гербіцидів являє собою спадково закріплену здатність культурної рослини протистояти фітотоксичній дії певної хімічної речовини. На практиці це дозволяє застосовувати гербіциди широкого спектра дії безпосередньо по вегетуючій культурі без ризику пошкодження або загибелі посівів, що значно спрощує боротьбу з бур'янами.
Ця ознака оцінюється в межах державного сортовипробування методами польових та лабораторних тестів. У польових умовах порівнюються ділянки, піддані хімічній обробці, з контрольними зразками, де фіксується збереженість густоти стояння, відсутність ознак фітотоксичності (хлорозу, некрозу) та темпи розвитку. Лабораторні методи включають аналіз «доза-реакція» для визначення виживаності при різних нормах внесення препарату.
Показники стійкості виражаються у візуальних балах пошкодження, відсотку збереженості густоти посіву або рівні продуктивності відносно необробленого стандарту. Висока стійкість характеризується збереженням повної продуктивності при внесенні рекомендованої повної дози гербіциду. При низькій стійкості навіть знижені дози викликають затримку росту та зниження врожайності, тому важливим параметром для вибору сорту є його відповідність конкретному механізму дії препарату, що застосовується.