Комплексна адаптивна ознака соняшнику, що визначає стабільність врожаю при дефіциті вологи за рахунок морфофізіологічних механізмів та біохімічної регуляції обміну речовин.
У довіднику
75
сортів
культури Соняшник,
де це названо в описі.
Оцінка стійкості соняшнику базується на біохімічних маркерах, таких як накопичення вільного проліну, де індекс 4,1 і вище вказує на високу стійкість. Також враховується здатність коренів проникати в глибокі ґрунтові горизонти, водоутримуюча здатність листя завдяки кутикулярним воскам та збереження цілісності клітинних мембран під час зневоднення.
В агрономічному аспекті посухостійкість виражається у підвищеному порозі стерилізації пилку при високих температурах у період цвітіння та здатності швидко відновлювати асиміляцію після стресу. Критичними періодами для культури є цвітіння та налив насіння, де нестача вологи здатна знизити врожайність наполовину, що робить ефективним підтримання густоти стояння на рівні 45–55 тисяч рослин на гектар у посушливих зонах.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Посухостійкість.