Здатність сортів пшениці м'якої зберігати високу продуктивність та життєздатність за дефіциту вологи й підвищених температур. Оцінюється через індекси стабільності врожайності, морфофізіологічні маркери та лабораторне осмотичне тестування.
У довіднику
46
сортів
культури Пшениця м’яка,
де це названо в описі.
Оцінка посухостійкості пшениці м'якої базується на польових і лабораторних методах. У польових умовах враховуються морфофізіологічні маркери, такі як інтенсивність скручування листків, ступінь воскового нальоту, площа прапорцевого листка та «stay-green» ефект, а також тургорометричний метод утримання води листками. Під час осмотичного лабораторного тестування насіння застосовується концентрація сахарози, що створює тиск 16–18 атм.
Результати виражаються через індекси стресостійкості (TOL, YSI, STI) або відсотки проростання та продуктивності відносно контролю. У селекційній практиці стійкими вважаються зразки з показником від 70% і вище. При бальній оцінці різниця у 2 бали між сортами визнається істотною. Стійкі форми під час стресу демонструють менше зниження маси 1000 зерен, щільності продуктивних стебел та маси зерна з колоса.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Посухостійкість.