Посухостійкість ячменю є ключовою ознакою, що забезпечує стабільність урожаю в умовах дефіциту вологи завдяки ефективному розвитку кореневої системи та збереженню продуктивності у критичні фази росту.
У довіднику
25
сортів
культури Ячмінь,
де це названо в описі.
Для оцінювання посухостійкості ячменю застосовують лабораторне моделювання осмотичного стресу під час проростання насіння та методи дегідратації проростків у фазі двох справжніх листків. У польових умовах стійкість визначають на провокаційних фонах із використанням селекційних індексів та морфофізіологічних показників, таких як біомаса, розвиток кореневої системи та коефіцієнт господарської ефективності.
Критичним періодом для ячменю є інтервал від виходу в трубку до колосіння, коли потреба культури у волозі є максимальною. Стійкі генотипи в ці терміни ефективніше витрачають воду, мінімізують формування безплідних стебел та забезпечують стабільний рівень збору зерна навіть за вираженого дефіциту вологи.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Посухостійкість.