Чому «Еуростар» — це не назва сорту

В офіційних реєстрах назви сортів записані латиницею. Кириличні написання у вихідних даних отримані машинною транслітерацією — і вона зламана частіше, ніж працює.

Що не так із вихідними даними

У полі кириличної назви у 214 266 записів латинські літери стоять всередині кириличних слів: «периqуита» замість «перикіта», «брунсwийкер» замість «брунсвійкер». Транслітератор не знав частини символів і залишив їх як є. Це 29 % усіх записів — довіряти такому полю не можна.

Чому це важливо для пошуку

Назва сорту — ім'я власне. Воно закріплено в реєстрі і не перекладається: Solerosso залишається Solerosso будь-якою мовою. Але людина шукає так, як їй зручно, і набирає кирилицею те, що бачила латиницею.

Тому довідник зберігає власну нормалізовану форму кожної назви — одразу у двох алфавітах, — і шукає за обома. Запит зводиться до тих самих форм, що й дані: «Солероссо» і Solerosso знаходять одну картку.

Один сорт під різними іменами

29 561 сорт зареєстрований більше ніж під одним позначенням: селекційним номером, торговою назвою, синонімом в іншій країні. Усі відомі варіанти показані в картці та беруть участь у пошуку — шукати можна за будь-яким із них.

Назви культур — інша справа

Їх якраз перекладають. «Кукуруза», «Кукурудза» і Zea mays — одна й та сама культура, і довідник розуміє всі три написання. Запит назвою культури відкриває її розділ повністю, а не список із десятків тисяч сортів.