Назва Brindisino об'єднує кілька локальних типів динь, таких як Brindisino grosso, Brindisino allungato, Brindisino a fasce та Brindisino sub-sferico. Ці сорти історично зберігалися місцевими фермерами у провінціях Бріндізі та Таранто як частина генетичного біорізноманіття регіону.
Рослини традиційно вирощуються в умовах посушливого землеробства. До цієї групи належать «зимові дині» (Cucumis melo var. inodorus), які відзначаються гарною лежкістю. Збір урожаю таких типів часто проводять за 10–20 днів до повної фізіологічної стиглості для забезпечення збереження плодів у зимовий період.
Морфологічні ознаки плодів варіюються залежно від типу: вони можуть бути овальними, округлими або ребристими, мати білу чи жовту шкірку, іноді з крапчастістю. М'якоть цих динь зазвичай соковита й ароматна. Ці сорти не є промисловими гібридами та являють собою генетично різноманітний народний матеріал.
Джерела4
Завантажуємо…
Де допущений до обігу
1 юрисдикції
Зеленим — країни, де сорт внесений до національного списку і його насіння дозволено продавати. Припинена реєстрація показана окремо: сорт там був допущений, але зараз продавати його не можна.
Довідник повторює першоджерело. Якщо запис розходиться з офіційною публікацією — вкажіть, у чому саме, і за можливості надайте посилання. Правка потрапляє в чергу модерації.
Це довідник, а не офіційний реєстр: дані наведено за відкритими публікаціями, вони могли змінитися.
Детальніше про джерела