Сорт походить з області Пішеце, Сромльє та пагорбів Бізельє. Припускають, що цей екотип розвинувся на основі угорських сортів абрикоса. Рослина характеризується пізнім розвитком пагонів і цвітінням, а також стабільним щорічним плодоношенням. Під назвою сорту можуть приховуватися різні генетичні екотипи.
Плоди придатні для вживання у свіжому вигляді, сушіння, приготування джемів та виробництва морозива. Сорт піддається ураженню вірусом шарки сливи та фітоплазмою, у зв'язку з чим проводяться дослідження з пошуку стійких екземплярів. Успіх вирощування значною мірою залежить від вибору відповідної підщепи.
Джерела7
Завантажуємо…
Де допущений до обігу
2 юрисдикцій
Зеленим — країни, де сорт внесений до національного списку і його насіння дозволено продавати. Припинена реєстрація показана окремо: сорт там був допущений, але зараз продавати його не можна.
Довідник повторює першоджерело. Якщо запис розходиться з офіційною публікацією — вкажіть, у чому саме, і за можливості надайте посилання. Правка потрапляє в чергу модерації.
Це довідник, а не офіційний реєстр: дані наведено за відкритими публікаціями, вони могли змінитися.
Детальніше про джерела