Сорт має історичне поширення в районі гір Монті-Дауні, зокрема між містами Орсара-ді-Пулья та Бовіно. Плоди традиційно вживалися у свіжому вигляді та мали здатність до зберігання протягом кількох тижнів після збору. Інколи класифікується як «сирійська слива».
Плоди дуже дрібні, масою 20–30 г, мають оберненояйцеподібну форму з ущільненою вершиною. Шкірка гладка, зелено-жовтого кольору, без рум'янцю, вкрита пруїновим нальотом. Лінія шва світла та чітко виражена, плодоніжка коротка, заглиблення біля місця прикріплення нешироке та неглибоке.
Джерела4
Завантажуємо…
Де допущений до обігу
1 юрисдикції
Зеленим — країни, де сорт внесений до національного списку і його насіння дозволено продавати. Припинена реєстрація показана окремо: сорт там був допущений, але зараз продавати його не можна.
Довідник повторює першоджерело. Якщо запис розходиться з офіційною публікацією — вкажіть, у чому саме, і за можливості надайте посилання. Правка потрапляє в чергу модерації.
Це довідник, а не офіційний реєстр: дані наведено за відкритими публікаціями, вони могли змінитися.
Детальніше про джерела