Лінію було отримано методом самозапилення в результаті схрещування інбредних ліній LH59 та LH123Ht. Вона являє собою генетичний матеріал, призначений для селекційних програм, а не для товарного посіву.
При селекції лінії враховувалися врожайність, міцність стебла та кореневої системи, здатність до запилення, а також стійкість до хвороб і шкідників. Важливою характеристикою є здатність рослин зберігати зелене забарвлення листя до кінця вегетаційного періоду.
У науковій роботі лінія часто виступає як тестер для оцінки комбінаційної здатності інших зразків. Конкретні морфологічні показники та група стиглості залежать від того, з якою іншою лінією схрещується LH185 при створенні кінцевого гібрида.
Джерела8
Завантажуємо…
Сорт у реєстрах
Де допущений до обігу, кому належать права, чи діє охорона
Довідник повторює першоджерело. Якщо запис розходиться з офіційною публікацією — вкажіть, у чому саме, і за можливості надайте посилання. Правка потрапляє в чергу модерації.
Це довідник, а не офіційний реєстр: дані наведено за відкритими публікаціями, вони могли змінитися.
Детальніше про джерела