Чорна ніжка цвітної капусти

Хвороба цвітної капусти провокується комплексом патогенів, включно з Olpidium brassicae, Pythium debaryanum та Rhizoctonia solani. Ураження зазвичай відбувається на етапі від проростання насіння до фази 2–3 справжніх листків, проявляючись у водянистості, побурінні та потоншенні прикореневої частини стебла, що веде до вилягання та загибелі сіянців.

У більш розвинених рослин Rhizoctonia solani спричинює потемніння та підсихання стебла, що призводить до відставання в рості та ослаблення кореневої системи. При високій вологості на стеблах може виникати білий павутинистий наліт. Важливо відрізняти це захворювання від фомозу, що спричинюється Leptosphaeria maculans, який в англомовній літературі також позначається терміном blackleg.

У сучасній селекції цвітної капусти не виділяються специфічні гени стійкості до цього комплексу патогенів. Стійкість має кількісний, полігенний характер і безпосередньо залежить від агротехнічних факторів, таких як режим вологості, температура, кислотність ґрунту та якість освітлення при вирощуванні розсади.