Для гірчиці білої класифікація за групами стиглості не застосовується; характеристика сорту визначається тривалістю вегетаційного періоду від сходів до повної стиглості насіння або технічної стиглості зеленої маси.
У довіднику
64
сорти
культури Гірчиця біла,
де це названо в описі.
Стиглість гірчиці білої вимірюється кількістю діб вегетації та сумою активних температур. Для отримання насіння потрібна сума температур від 1600 до 1650 °С, тоді як формування зеленої маси до фази цвітіння потребує від 1000 до 1300 °С. Загальний вегетаційний період при вирощуванні на насіння становить від 65 до 100 днів, а на зелену масу господарська стиглість досягається за 30–35 діб.
Сорти гірчиці білої поділяються на скоростиглі (65–80 днів) та пізньостиглі (90–100 днів) відносно один одного. При виборі сорту враховують, що гірчиця є рослиною довгого дня, яка прискорює розвиток при просуванні на північ. Агротехнічне значення стиглості полягає у запобіганні втрат урожаю через схильність стручків до відламування при перестої та придатність культури для коротких циклів у проміжних посівах.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Група стиглості.