Моніліоз персика

Збудниками захворювання є гриби видів Monilinia laxa, Monilinia fructicola та Monilinia cinerea. Весняна форма ураження, відома як моніліальний опік, характеризується раптовим побурінням та засиханням квіток, молодих зав'язей і пагонів, що залишаються висіти на дереві. На уражених частинах часто спостерігається камедетеча та поява сіро-попелястих подушечок спороношення.

Літня форма ураження зачіпає плоди, на шкірці яких розвиваються швидко зростаючі бурі плями, що призводять до розм'якшення м'якоті. Пізніше на поверхні плодів формуються хаотично розташовані сірі або кремові спородохії. Заражені плоди часто піддаються муміфікації і зберігаються на дереві, стаючи резервуаром інфекції.

Стійкість персика до моніліозу є полігенною кількісною ознакою, при цьому специфічні гени стійкості із загальноприйнятими номенклатурними позначеннями не виділені. Селекційні роботи фокусуються на пошуку асоційованих зі стійкістю геномних регіонів, а в сортових описах сприйнятливість оцінюється емпірично на основі польових спостережень.