Шкідники

Нематоди персика

Prunus persica (L.) Batsch

Фітопаразитичні нематоди родів Meloidogyne, Pratylenchus та Mesocriconema уражують кореневу систему персика, спричиняючи пригнічення росту та зниження врожайності. Стійкість до них є ключовим критерієм підбору підщеп і контролюється специфічними генами.

У довіднику 22 сорти культури Персик, де це названо в описі.

Основними збудниками є галові нематоди Meloidogyne incognita, M. javanica, M. arenaria, M. hapla та специфічний для культури вид M. floridensis. Крім того, економічної шкоди завдають кільцева нематода Mesocriconema xenoplax та лезійна нематода Pratylenchus vulnus. Ураження галовими нематодами характеризується утворенням здуть на коренях та порушенням їх розвитку, а зараження M. xenoplax підвищує схильність дерев до бактеріального некрозу кори та синдрому короткого життя персика.

Генетичний захист персика від нематод ґрунтується на використанні стійких підщеп. На другій хромосомі локалізовані гени та локуси стійкості, такі як Mi, RMia, PkMi та Mf. У селекційних програмах також задіяний ген Ma з аличі, що забезпечує широкий спектр стійкості до галових нематод, та ген RMja з мигдалю. При виборі підщеп оцінюється їхня реакція на конкретні види нематод, а локуси стійкості застосовуються як маркери в селекції.

Загальні відомості про предмет — на сторінці Нематоди.

Джерела8