Норма висіву сої визначає густоту стояння рослин і є балансом між продуктивністю окремого екземпляра та конкурентоспроможністю посіву. Оптимальні показники залежать від групи стиглості, вологозабезпечення та способу сівби.
У довіднику
25
сортів
культури Соя,
де це названо в описі.
Для сої вибір норми висіву безпосередньо пов'язаний із групою стиглості: ранньостиглі сорти потребують вищої щільності стояння, ніж середньостиглі. Діапазон норм, наприклад 450–500 тисяч схожих насінин на гектар, корегується залежно від умов: при високій імовірності посухи кращими є нижні межі норми для зниження конкуренції за вологу, тоді як добрі умови зволоження дозволяють збільшувати густоту.
Спосіб сівби також впливає на розрахунок норми: при переході від рядкового способу до широкорядного (45–70 см) необхідно враховувати потребу рослин у площі живлення. Надмірне загущення посівів підвищує ризик вилягання та знижує кількість бобів на рослині, а при зріджених посівах боби закладаються занадто низько, що ускладнює механізоване збирання. Оптимальна норма повинна забезпечувати стабільний збір білка та жиру при технологічності збирання врожаю.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Норма висіву.