Передчасне розкриття стулок бобів сої, що призводить до значних втрат урожаю насіння, які сягають 99% у нестійких сортів. Ознака детермінована генетично через локус гена Pdh1 та мінорні QTL, а також залежить від погодних умов та анатомічної будови стулок.
У довіднику
139
сортів
культури Соя,
де це названо в описі.
Для оцінювання стійкості сої застосовують метод висушування в шафі при 60 °C протягом 3 годин, фіксуючи ступінь скручування та розкриття стулок. Також використовуються польові спостереження за часткою розкритих бобів через 5 і 30 діб після настання фізіологічної стиглості. Стійкі сортозразки здатні зберігати цілісність бобів практично на 100% навіть через місяць після достигання, тоді як сприйнятливі сорти демонструють втрати від 78% до 97%.
Проблема розтріскування тісно пов'язана з циклами перепаду вологості та затримкою строків збирання, що провокує осипання насіння на ґрунт. Втрата насіння в кількості близько 40 штук на 1 м² еквівалентна зниженню врожайності на 0,6–0,7 ц/га. Крім зниження валового збору, розтріскування призводить до забур'янення полів падалицею сої, що негативно позначається на ефективності наступних культур у сівозміні.