Облистяність гороху

У сучасній селекції гороху ключовим аспектом оцінювання облистяності є розрізнення між двома морфотипами: традиційними листковими формами з розвиненими пластинками та вусатими формами, у яких листочки трансформовані у вусики. Вусатий тип має менший потенціал фотосинтезу, проте забезпечує кращу стійкість стеблостою до вилягання завдяки зчепленню вусиків, що критично важливо для механізованого збирання.

Висока облистяність листкових сортів підвищує їхню конкурентоспроможність щодо бур'янів на ранніх етапах росту, проте за високої густоти посіву може призводити до надмірної загущеності, утрудненого провітрювання та поширення хвороб. У селекції сортів на зелену масу або силос облистяність розглядається як основний компонент продуктивності, де селекційний відбір спрямований на пошук балансу між вегетативною масою та вмістом білка.