Оїдіум винограду

Збудником хвороби є облігатний біотрофний гриб Erysiphe necator (анаморфа Oidium tuckeri). На відміну від багатьох інших мікозів, для його розвитку не потрібна крапельно-рідка волога, достатньо високої вологості повітря. Патоген вражає всі зелені частини виноградної лози: листя, пагони, суцвіття та ягоди.

Симптоматика включає появу «прапорцевих пагонів», що розвиваються з уражених бруньок, вкриті борошнистим нальотом і відстають у рості. На ягодах інфекція проявляється їхньою деформацією, розтріскуванням шкірки та загниванням, що супроводжується характерним запахом гнилої риби. При ураженні пагонів утворюються темно-червоні або коричневі некротичні плями.

Культурний виноград Vitis vinifera має вкрай низьку природну стійкість до патогену. У сучасній селекції для підвищення імунітету використовують інтрогресію генів стійкості від інших видів винограду, що позначаються префіксом Ren (наприклад, Ren3, Ren9 та Run1), які ідентифікуються методами ДНК-маркерів.