Підбір запилювачів для абрикоса потребує врахування генетичної несумісності, що контролюється S-локусом, та синхронізації ранніх термінів цвітіння. Навіть самоплідні сорти демонструють підвищення врожайності за наявності сумісного сорту-запилювача.
У довіднику
110
сортів
культури Абрикос,
де це названо в описі.
Для абрикоса характерна гаметофітна самонесумісність, що контролюється S-локусом, при цьому низка сортів здатна до самоплідності внаслідок мутацій у S-локусі або впливу M-локусу. Сорти розподілені за групами несумісності (CIGs), всередині яких перехресне запилення неможливе. Для ефективного плодоношення необхідно не лише підбирати сорти з різних груп, а й забезпечувати суворий збіг термінів їхнього цвітіння, які в даної культури настають дуже рано.
Сучасна агротехніка переглянула історичну хибну думку про загальну самоплідність абрикоса, вказуючи на необхідність перехресного запилення для підвищення якості та кількості врожаю. В умовах невизначеності генетичної сумісності нових сортів рекомендовано використання молекулярно-генетичного типування S-алелів. За дефіциту площі для розміщення повноцінних сортів-запилювачів практикується щеплення кількох сортів у крону одного дерева.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Сорт-запилювач.