Зрошення фуксії

Фуксія потребує постійного доступу вологи, але при застої води в субстраті в коренях розвиваються анаеробні процеси. Ознаки переливу, такі як пониклі листки, часто помилково приймають за нестачу води, що веде до надмірних поливів та загибелі рослини. Для забезпечення оптимального вологообміну в субстрат додають до 10% перліту, а в промислових умовах використовують системи припливу-відпливу.

Фізіологічно фуксія обмежує транспірацію при температурах вище 28°C, закриваючи продихи. У таких умовах для підтримання тургору ефективніше використовувати дрібнокрапельне дощування листя, оскільки спроби охолодити рослину поливом під корінь за відсутності випаровування призводять до заболочування. У період активної вегетації полив проводять після підсихання верхнього шару ґрунту, тоді як у період спокою вологість обмежують для підтримання життєдіяльності стебел.

При інтенсивній фертигації необхідні періодичні промивання чистою водою для запобігання накопиченню солей та контролю електропровідності субстрату. Важливою особливістю є критична непереносимість поєднання високої температури та вологості ґрунту, а також залежність частоти поливу від матеріалу ємності: у пористих горщиках випаровування вологи відбувається значно інтенсивніше, ніж у пластикових.