Генетичний параметр, що характеризується наявністю диплоїдних (2n=14) і тетраплоїдних (2n=28) форм, який визначає морфологічні ознаки, продуктивність та вимоги культури до умов вирощування.
У довіднику
49
сортів
культури Жито,
де це названо в описі.
Диплоїдне жито є природною формою виду з набором 2n=14, тоді як тетраплоїдна форма (2n=28) отримана шляхом автополіплоїдії. Тетраплоїдні сорти формують більше зерно з масою 1000 штук 40–55 г проти 25–35 г у диплоїдів та вирізняються підвищеною стійкістю соломини до вилягання.
Тетраплоїди більш вибагливі до родючості ґрунту та забезпеченості вологою, тому на бідних ґрунтах краще висівати диплоїдні сорти. Тетраплоїдні форми мають на 10–15% знижену озерненість колоса і більш схильні до ураження ріжками. Через вкрай низьку схрещуваність диплоїдів і тетраплоїдів під час насінництва обов'язковою є сувора просторова ізоляція.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Плоїдність.