Вирощування

Підщепа груші

Pyrus L.

Ключова особливість підщеп для груші полягає в обмеженій сумісності з клоновими айвовими підщепами та необхідності застосування проміжних вставок. Вибір підщепи варіюється від сіянців груші лісової або уссурійської для зимостійких насаджень до селекційних клонових форм серії ПГ.

У довіднику 19 сортів культури Груша, де це названо в описі.

При підборі підщеп для груші основною проблемою є фізіологічна несумісність багатьох сортів з айвою, що використовується для створення слаборослих насаджень. Для подолання порушення зростання в місці щеплення застосовують проміжні вставки сортів, які володіють високою афінністю як до прищепи, так і до підщепи.

У регіонах із суворим кліматом частіше використовують насіннєві підщепи, отримані із сіянців груші лісової та груші уссурійської, які забезпечують довговічність та зимостійкість, але вирізняються сильним ростом дерев. Для зниження сили росту активно ведеться селекція клонових підщеп у межах роду Pyrus, таких як серії ПГ-2 та ПГ-12.

Використання айвових підщеп обмежується їхньою слабкою якірністю, що потребує встановлення опор, та високою чутливістю до складу ґрунту, зокрема до лужних середовищ. На відміну від яблуні, асортимент надійних клонових підщеп для груші, адаптованих до різних умов, залишається вузьким, а спроби використання інших культур призводять до біологічної несумісності.