Вилягання квасолі є критичною ознакою технологічності вирощування, що визначає можливість механізованого збирання. Оцінка стійкості до вилягання проводиться візуально за 5-бальною шкалою перед збиранням урожаю.
У довіднику
158
сортів
культури Квасоля,
де це названо в описі.
Для оцінки стійкості квасолі звичайної до вилягання застосовується 5-бальна шкала, де 5 балів відповідають вертикально стоячим рослинам, а 1 бал — сильному виляганню, що унеможливлює механізоване збирання. Облік проводиться в період від початку прояву ознаки до повної стиглості з повторним спостереженням через 5–10 днів для фіксації можливого випрямлення стебел.
Високі бали стійкості є бажаними для інтенсивних технологій, що забезпечують пряме комбайнування. Низька стійкість призводить до втрат урожаю через зниження фотосинтетичної активності та підвищує ризик ураження бобів хворобами при контакті з ґрунтом. Основним способом боротьби з виляганням є вибір штамбових сортів із генетично зумовленою міцністю стебла та контроль агротехнічних факторів, таких як загущення посівів і норми азотних добрив.
Загальні відомості про предмет — на сторінці
Вилягання.