Походження сорту розуміється як сукупність даних про батьківські форми, методи селекції та місце створення сорту. Ця ознака проявляється у здатності рослини пристосовуватися до локальних стресових факторів, таких як посуха або специфічні температурні умови, характерні для регіону селекції.
Дана ознака не вимірюється кількісно, проте вона оцінюється в рамках державного сортовипробування шляхом порівняння сорту з районованим стандартом. Оцінка проводиться у різних ґрунтово-кліматичних зонах, що дозволяє виявити стабільність та пластичність сорту при зміні умов вирощування.
Стійкість та ефективність сорту залежать від того, наскільки його походження відповідає агрокліматичній зоні господарства. Важливим аспектом є розділення на сорти, придатні для розмноження, та гібриди F1, що потребують щорічної закупівлі насіння, а також репутація оригінатора, що гарантує чистосортність матеріалу.